Про потенціал інноваційних клітинних технологій та моделей in vitro йтиметься на черговому засіданні міждисциплінарного загальноакадемічного семінару (АНОНС)

Продовжує свою роботу міждисциплінарний загальноакадемічний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».

27 листопада 2026 року о 10:30 у Актовій залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (вул. Леонтовича, 9) відбудеться чергове (37-е) засідання семінару. Керівник семінару академік НАН України Сергій Костерін.

З міждисциплінарною доповіддю «Трансляційна біомедицина: потенціал інноваційних клітинних технологій та моделей in vitro» виступить провідна наукова співробітниця Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України та експерт Державного експертного центру МОЗ України докторка біологічних наук Наталя Бездєнєжних.

Взяти участь у роботі семінару можна також у онлайн-режимі.

Тези виступу:

Сучасна трансляційна біомедицина неможлива без широкого впровадження клітинних технологій in vitro, які забезпечують ефективний перехід від фундаментальних молекулярних досліджень до клінічної практики. У межах світової концепції методологій нового підходу (NAMs) та стратегії реалізації принципів 3R наука переходить від спрощених тестів до фізіологічно релевантних систем. Світовий вектор розвитку охоплює широкий спектр інструментів — від стандартизованих ліній, багатокомпонентних систем співкультивування й 3D-сфероїдів до органоїдів і платформ «organ–on–a–chip». Застосування релевантних клітинних моделей in vitro дає змогу відтворювати складні міжклітинні взаємодії та мінімізувати залучення лабораторних тварин. Такий підхід значно розширює можливості фундаментальних і прикладних біомедичних досліджень, особливо коли класичні тваринні моделі є малоінформативними через міжвидові відмінності.

Унікальною дослідницькою базою для розвитку біобанкінгу та впровадження новітніх клітинних технологій в Україні є Клітинний банк ліній з тканин людини та тварин ІЕПОР ім. Р. Є. Кавецького НАН України, що має статус об’єкта Національного надбання. На базі Клітинного банку нами отримано й паспортизовано нові оригінальні клітинні лінії, а також розроблено низку авторських тест-систем in vitro, здатних виявляти тонкі біохімічні й фенотипові зміни клітин у відповідь на дію біологічно активних сполук. Показовим прикладом таких розробок в експериментальній онкології є створені моделі співкультивування пухлинних клітин із елементами мікрооточення для вивчення епітеліально-мезенхімального переходу. Вони розкривають механізми клітинної пластичності та зміни міжклітинної адгезії, що безпосередньо визначають чутливість злоякісно трансформованих клітин до протипухлинної терапії. Проте чи завжди навіть складна модель на основі стабільних ліній здатна повністю передбачити реакцію пухлини в організмі конкретного пацієнта?

Водночас принципи конструювання таких біологічних систем є універсальними, що дає змогу розширити їх застосування далеко за межі онкології — у регенеративну медицину, клінічну імунологію, токсикологію та скринінг нових препаратів. Створені в лабораторії спеціалізовані панелі клітинних тест-систем дають змогу відтворювати ключові патологічні процеси, досліджувати біологічну активність регуляторних цитокінів на чутливих клітинних лініях, а також використовувати мультиорганні й бар’єрні системи для оцінки міжклітинної сигналізації, органоспецифічної токсичності та проникності потенційних лікарських засобів. Де проходить межа між можливостями таких інтегрованих систем in vitro та необхідністю досліджень in vivo при вивченні патологічних процесів і оцінці безпеки новітніх препаратів?

У клінічній площині потенціал розроблених клітинних технологій найповніше розкривається в концепції функціональної прецизійної медицини. Застосування первинних культур, виділених із пухлинного матеріалу пацієнтів, дає змогу зберегти нативну гетерогенність і метаболічний фенотип новоутворення для оцінки індивідуальної чутливості клітин ex vivo до протипухлинних препаратів. Поєднання таких функціональних тестів із аналізом молекулярних маркерів і «рідкої біопсії» закладає основу для індивідуального вибору терапії, а також слугує надійною науковою платформою для доклінічної оцінки нових терапевтичних сполук і регенеративних технологій. Як зробити так, щоб інноваційні клітинні тест-системи стали не просто зручним лабораторним інструментом, а надійним стандартом доказової біомедицини та персоналізованої терапії?

Докладна інформація про семінар

За інформацією Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Поділитися:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись до верху